Там, де 125 років тому народився  і звідки пішов у великий творчий світ художник і поет, один з поширювачів літературно-художнього авангарду, принципів футуризму Давид Бурлюк, — на хуторі Семиротівка Рябушкинської сільради Лебединського району, нині немає жодної хатини – бодай навіть нагадування про те, що колись тут теплилося життя. Це одне з багатьох вимерлих українських сіл, де нині тільки яри та трава по пояс. Пам’ять про великого дисидента Бурлюка, про якого знають у Парижі, Японії та США – і найменше в Україні – нарешті, через стільки років поспіль повернулася на його історичну батьківщину. Ім’я Давида Бурлюка повернуте з забуття.

Міжнародний пленер художників, що зібрав на Лебединщині 17 митців з усіх куточків України, Бєлгородської та Курської областей Російської Федерації, став одним із заходів широкомасштабного літературно-мистецького проекту, присвяченого пам’яті Давида Бурлюка,  що триватиме до листопада поточного року. З нагоди відзначення 125-річчя Д.Бурлюка Павло КАЧУР підписав відповідне розпорядження та очолив оргкомітет з проведення заходів. Учасниками проекту стали творчі мистецькі спілки, Фундація імені Давида Бурлюка.  Імпровізована виставка робіт художників, написаних ними під час пленеру,  була розгорнута у Семиротівці просто неба. Благодатна Лебединська земля надихнула кожного з них на кілька полотен, деякі з них вони передадуть Лебединському художньому музею. Митці проведуть майстер-класи для талановитих дітлахів Сумщини, поділяться з ними секретами творчості.

Засоби мистецтва арт-ленду, що передбачає поєднання предметів побуту та природного матеріалу, яким захоплюється викладач Сусмького державного педагогічного університету та його студенти, виразно зімітували оселі колишнього хутора Семиротівки. Символічні ворота з хвіртками, та вікнами,  глечики, колеса від возів, на воротах – дівчата у сорочках по п’яти із запаленими свічками – нагадування про те, що колись давно тут жили люди…